Традиційні бетонні та армовані конструкції схильні до руйнування під впливом морських, річкових та ґрунтових вод. У таких сценаріях стає необхідним використання сульфатостійкого бетону, приготованого на основі цементу та спеціальних добавок. Цей матеріал забезпечує надійний захист конструкції від згубного впливу води, що містить сульфатні домішки, та призводить до підвищення довговічності, морозостійкості і зносостійкості.
До основних характеристик сульфатостійкого бетону відносяться:
Вологостійкість, стабільність та структурна цілісність конструктиву навіть за підвищеного гідростатичного тиску.
Зниження швидкості структурної деградації конструктиву, викликаної ґрунтовими водами, що сприяє підвищенню довговічності фундаменту.
Захист від сульфатної корозії за умов постійного водонасичення.
Комплексний захист конструкцій від корозії, викликаної сульфатосодержащими рідинами.
Способи виробництва сульфатостійкого бетону
Існують два підходи до виробництва сульфатостійкого бетону. Перший передбачає використання звичайного цементу зі спеціальними добавками, а другий заснований на використанні спеціального цементу сульфатостойкого. Вважається, що бетон, виготовлений на сульфатостійкому цементі, надійніший і якісніший, ніж матеріал з добавками, оскільки він дає захист на всіх стадіях життя конструкції.
Для виробництва портландцементу підвищеної сульфатостійкості застосовують тонкоподрібнений гіпс або портландцементний клінкер. Матеріал випускають у двох формах – з мінеральними гранульованими добавками або без них. Цемент без добавок маркується маркою М300, а з наявністю добавок як марки М400 чи М500.
Говорячи простою мовою – бетон, приготований із звичайного цементу із застосуванням добавок, може забезпечити захист бетонної конструкції, подібно до обробки взуття водовідштовхувальним складом. А бетон на сульфатостійкому цементі – буде аналогічним до носіння гумових чобіт. Різниця суттєва!
Сировина для виробництва сульфатостійкого бетону
Виробництво сульфатостійкого бетону передбачає використання таких компонентів:
Вода;
Гіпсовий камінь;
Портландцементний клінкер.
Обов’язково внесення до розчину трикальцівого алюмінату – вмістом максимум до 5%, для захисту бетону від сульфатної корозії, що виникає під впливом навколишнього середовища. Однак така суміш характеризується тривалим набором міцності та відносно повільним затвердінням.
Також є й інші стійкі до сульфатів добавки в бетон – це гранульовані або мінеральні варіанти, що містять сульфат кальцію. Крім того, включення до розчину електротермофосфорних шлаків знижує вміст оксиду алюмінію до 8%. У портландшлакоцементі це значення має перевищувати 12%.
