Україна – найкраща країна у світі, перемога за нами.

Я повторюю ці слова знову і знову кожного ранку.

24 лютого – я зі своєю сім’єю прокинувся, як і більшість українців від вибухів. Я дивився зі свого двору на російські гелікоптери, які кружили над Гостомельським аеродромом, бомбили його і не міг повірити своїм очам. ХХI століття – як таке може відбуватися у мирній країні, демократичній країні?

Далі обстріли з літаків, градів. Потім окупація – страшний період. Дякувати Богу, ЗСУ, та всім причетним до організації евакуаційних коридорів. Півтора місяця далеко від дому, на заході України.

31 березня – 2 квітня – визволення населенних пунктів Київської області. Ми нарешті побачили український прапор на Ворзелем і Бучею, і без вагань прийняли рішення повертатися додому, хоча і не знали в якому стані він на той час.

В такий тяжкий для країни час мене надихає звичайно ж мужність наших захисників, згуртованність наших людей, від дидини до дідуся с бабусею, які готові віддати все задля нашої перемоги. Є ще одна дуже велика армія в Україні – це волонтерский рух – люди, які допомагають забеспечувати ЗСУ, вимушенних переселенців, людей які втратили житло.

Наразі ведеться величезна робота по розбору завалів та відновленню житла волонтерами з Добробату, та багатьох інших волонтерських організацій, назви яких я нажаль не знаю.

Ми всі, не звертаючи на це увагу, почали бути обізнаними у різних видах зброї, їх тактико-технічних характеристиках, бронежилетах, підсумках і т.д. Системи залпового вогню, ракетні системи, які можуть долати значні відстані і допомагати залишатися живими і неушкодженими багатьом нашим захисникам. Всі ці дані зібрані в одному місці, за що я вдячний організаторам цілої спільноти suprotyv.com.

Завдячуючи нашому оптимізму, любові до нашої рідної землі, прагненню свободи із покон віків – ми переможемо дуже скоро, ми відновимо всі міста, всі будинки і мости. Ми завжди будемо пам’ятати кожного, хто загинув від жахливої навали рашистів. Ніколи не забудемо і не пробачимо рашистів. Немає хороших росіян – ви вигнанці на все життя.

Крим, Донбас, Херсон, Запоріжжя – це Україна.

Прокрутити вгору