При вивченні стилів інтер’єру можна побачити, як один похмурий і відчужений від усього земного стиль інтер’єру раптом змінився легковажним і кокетливим напрямом, що згодом підкорив цілий світ.
Йдеться про урочисту Готику, якій на зміну прийшов мажорний та пишний стиль Бароко.
Смаки та слабкості аристократії задовольнив саме цей спосіб оформлення приміщень. Зародився він у Римі. У той час італійські архітектори і дизайнери мали славу законодавцями моди. Почалася спочатку поступова зміна смаків у населення за допомогою зведення величних та пишних храмів, а згодом і замків.
Лувр відноситься до стилю Бароко. Усі історичні французькі фільми рясніють зображеннями королівських замків у техніці бароко. І це не дивно. Краще фону для складно закручених сюжетів із історичними інтригами не вигадати.
Численні лабіринти в Луврі, через які іноді неможливо було пробратися без сліз, настільки вони були заплутані, вражають уяву. Урочисті парадні картини, що висять у залах між гобеленами і оксамитовими драпіруваннями, можуть бути предметом захоплення. Величезні, на всю стіну, дзеркала, паркетна або мармурова підлога, наявність бібліотеки, бального холу нагорі, парадних мармурових сходів, велика кількість декоративних елементів – характерні риси цього напряму.
У палаців були багаті прилеглі території. Зазвичай поруч із ними будувалися парки з химерно постриженими деревами, мальовничими газонами та лабіринтами. Не були рідкістю й помпезні фонтани. А сам замок був багатий на розкішні деталі на кшталт мармурових сходів, величезних люстр, парадних картин.
У композиційному рішенні стилю бароко тяжіють хвилясті м’які контури. Це можуть бути ліпні прикраси у вигляді завитків, орнаменти на бордюрах, форми спинок у диванів або крісел.
Рекомендується достаток ліпнини, величезні майстерно розписані вази, розпис на стелі, численні пілястри та колонади.
Що більше позолоти, то краще. І при всьому різноманітті деталей у приміщенні цей стиль не те, що важкий чи перевантажений. Ні, абсолютно ні. Він дуже легкий, романтичний та добрий. Тут немає місця смутку. Аристократія, як кажуть, відривалася на повну, перш ніж дні її були пораховані. До ешафотів та гільйотини залишалося небагато. Лише одне століття, один стиль, під назвою рококо. Але то вже інша історія. . .
